Суббота, 02 февраля 2013 20:35

Такі болючі сльози на світанку...

Автор
Оцените материал
(0 голосов)

Такі болючі сльози на світанку,
Такі зачитані улюблені книжки,
Така набридла на душі самотність,
Така безмежна і гірка печаль.
Кохання випите... розбита склянка...
Колючим склом засипані стежки...
Крихкі думки сховались у дрімотність...
Крокує сум, з небес зрива кришталь...

І знову ніч без продиху, без сну,
І знову крик в півподиха душі,
І знову біль навиліт, крізь буття,
І знов себе терпіти до останку.
Нема надії, що вернуся в ту весну,
Немає слів, що з них складав вірші...
Немає, навіть, річки забуття...
Нема вже й сліз болючих на світанку...
2012

Прочитано 722 раз

Последнее от иерей Андрей Нестеров

Другие материалы в этой категории: « Случай на охоте Ночами тихими »

1 Комментарий

  • Комментировать Протоиерей Василий Мазур Суббота, 02 февраля 2013 23:25 написал Протоиерей Василий Мазур

    Колись і я написав:
    "Не плачу, бо сухими стали очі,
    І не кричу, бо голос мій мовчить.
    Лише молюся в тиші серед ночі
    Й благословляю кожну дану мить".
    ................................

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
Вверх
Top.Mail.Ru