·
МПЛО “Свете Тихий” 12 лет!


Вторник, 02 апреля 2013 22:23

Знеболення душi

Автор
Оцените материал
(0 голосов)
Збігає час. Немає вороття.
Із кожним днем  ятриться біль розлуки.
Все, що залишилося - спогади.
Життя
Притрушує мінором денні звуки.
Немов цебром холодної води,
На розпашілу голову репіжить,
У час, як сонця золоті сліди,
Дають початку ночі силу свіжу.
У тиші павутиною нудьга
Сплітає вечір сутінками міста,
І в'яже душу гнітом ланцюга,
І сил нема боротися.
Огниста
Вечірня вулиця виманює в юрбу.
Іти крізь натовп - звична терапія.
Знеболення душі.
Свою журбу
Сховати там - дорогоцінна мрія.
А потім повертатися назад,
В кімнату, де скімливо так і тоскно.
Нести свій хрест, коли й гірка сльоза
Пектиме, як гаряча крапля воску.
Прочитано 671 раз

Последнее от Наталя Мазур

Другие материалы в этой категории: « А мне бы... Невимовне »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
Вверх
Top.Mail.Ru Яндекс.Метрика