День із подихом кропиви
Затягнувся... Здається роком!
Живете як без жалю ви
Попід небом святим, високим?
День зі смаком людських турбот
За спочинком та миром тужить.
Як багато довкруг скорбот,
То чому ви такі байдужі?
Всюди біди, хоч очі мруж...
На коліна стаю в покорі,
Як торкнутися словом душ,
Коли душі безмежно хворі?