 |
| КОХАНІЙ МАМІ О МАМО! МАМОЧКО, ВІД ТЕБЕ ПРИЙШОВ У МОЮ ДУШУ БОГ... Моя маленька біла хата, Садок вишневенький при ній – Цей спогад серця вічним святом Несу собі із краю мрій. І Мама – як Свята Молитва. Як Сонечко, що любить цвіт, По волошковій пісні жита Веде свою Надію в світ... І так близенько нам до неба, І так нам зоряно удвох. О МАМО! МАМОЧКО, від Тебе Прийшов у мою душу Бог. І в час скорботи і посухи, І в час свинцевої грози Твоя Молитва й Сила Духа В моєму серці біль сльози Гасили завжди...Мамо, Мамо, Кохана Мамочко, прости... В житті між хаткою і Храмом Судились нам важкі хрести, Терниста путь, болючі сльози... Схилюсь перед Тобою знов: Нехай Небесний Вищий Розум Воздасть Тобі за всю Любов!... Моя маленька біла хата, Садок вишневенький при ній... Я хочу в те тихеньке свято. Де менше болю, більше мрій... Де так біблійно квітли зорі, Де так співали солов’ї В саду вишневім, мов в соборі: Тули до серця ті пісні... Де небеса цвіли барвінком У євангелії весни, Де я сміялась дзвінко-дзвінко І вірила у світлі сни. Де айстри Мамині світились, Мов кольоровії сонця, Де я між мальвами молилась – Сама, мов мальва, до Творця. Де плакали й співали квіти, І не вмирали круглий рік. Де Сонце й Місяць – Божі діти – Вели моєму щастю лік. Де хліб насущний і Молитва, І квіти , й зорі, й доброта – У серці воєдино злиті, Де МАМА – юна і Свята. |
