Хресна дорога |
| Червона рута там зростала, Де Кров Господня з ран стікала... О! Що ж ви робите з Ним, люди?!! Жахливий розпач серце студить. Заціпеніли всі створіння, Німий переляк стис сумління. О! Що ж ви робите з Ним, люди?!! Як ваша совість жити буде?! На глум і сміх Христа пустили, Наругою і терням вкрили. О! Що ж ви робите з Ним, люди?!! Чи є в вас розум й серце в грудях?! Криваве Тіло аж здригалось, Каміння плакало, здавалось... О! Що ж ви робите з Ним, люди?!! Згадаєте, як пізно буде... Плюють, сміються — аж регочуть: Ну, що їм Правда — чуда хочуть Ті, що над Господом глузують, А перед демоном плазують. Назустріч Скорбна Божа Мати: «Мій Сину, Ти ідеш вмирати...» О! Що ж ви робите з Ним, люди?!! Ви ж — не пилати, не іуди. Під тягарем хреста безсило Паде зболіле Боже Тіло. О! Хрест покути і Любові На Тілі, збитому до Крові... Побожний Киринейський Симон Ступає поруч з Божим Сином, Несе дорогою скорботи Той хрест важезний до Голготи. Дорога болю, сліз дорога... Жорстокий світ вбиває Бога... Ще каяття до них прибуде — Спаде з очей і душ полуда. І лиш хустина Вероніки Обтерла очі і повіки, Чоло скривавлене і губи. О! Що ж ви робите з Ним, люди?!! Єрусалимські доньки плачуть: Хай Божий Син за все пробачить. О! Що ж ви робите з Ним, люди?!! Вас плем'я правнуків осудить. Беззахисний перед катами, За що зневажений так вами?! За що знущаєтесь, о люди, Щоб потім бити себе в груди?! Христові муки пам'ятає Червона рута, що зростає, Мов краплі крові по Вкраїні, І плачуть, плачуть люди нині... О! Що ви робите?! О люди! Чи є в вас розум й серце в грудях?! Опам'ятайтесь, помоліться! 1 від гріхів тяжких звільніться. |
