| * * * Принеси мені свяченої водиці, Таточку, будь ласка , принеси. Я тихенько плачу... Мені сниться Ангельських пісень квітуча синь. Доброта Твоя, як білий ангел, Промокне сльозу і кров із ран... Вчора – тиха ніч і Божий Агнець, Нині – Водохрестя, мій Йордан. О, яка ж то милість доокола, І високе сонце – в небсах. Добре, що молитва – понад болем! Від Отця летить до Сина Птах. Принеси мені свяченої водиці, В водохресну днину принеси. Чуєш: люд хрещений веселиться – В білих шатах йде Господній Син. І душа із Господом в єднанні, Чистою луною глас Отця. Божий Син хрещається в Йордані, Щоб надію дати всім серцям. Серденька мого удари хворі Коронує Голуб-Богодух, І злітають ввись пісні прозорі – Хай ніколи з горя не впадуть!!! Принеси мені свяченої водиці... |
 |
 |
Лауреат Всероссийской литературной премии СП России "СЛОВО-2021".
Опубликовано в
Философская и религиозная лирика
Последнее от Надежда Кметюк
1 Комментарий
-
Комментировать
Понедельник, 26 августа 2013 09:36
написал Светлана Тишкина
Господи! Какое Боговдохновенное стихотворение! Высокое, чистое, человечное и земное одновременно.
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии