Хтось у серце до мене постукав. Я спинивсь, придивився - це ти Витягаєш мене з пустоти, Вириваєш з душевної муки.
Де б я був би без тебе і ким? До якої летів би безодні? І чи б мав після вчора сьогодні... Та живу я, живу я коханням твоїм!
Ти калитку до серця відкривши, Увійшла до моєї душі, Обірвала сумливі дощі, Нове сонце у ній запаливши.
Ти душею своєю зігріла мою, Сад чудесний у ній насадила, Моє серце від сну розбудила... І за тебе я Бога хвалю... 18.11.2010