Хтось у серце до мене постукав. Я спинивсь, придивився - це ти Витягаєш мене з пустоти, Вириваєш з душевної муки.
Де б я був би без тебе і ким? До якої летів би безодні? І чи б мав після вчора сьогодні... Та живу я, живу я коханням твоїм!
Ти калитку до серця відкривши, Увійшла до моєї душі, Обірвала сумливі дощі, Нове сонце у ній запаливши.
Ти душею своєю зігріла мою, Сад чудесний у ній насадила, Моє серце від сну розбудила... І за тебе я Бога хвалю... 18.11.2010
Среда, 23 января 2013 18:47
написал Андрей Нестеров
Сьогодні причастили. Причащав отець Алексій (хрещений тато синульки нашого).
Покращень нема, але, як сказав лікар, є позитивні моменти. Говорить вже нормально, але слабо. Попросила ряженки, вперше (!) за ці дні щось попросила.
Спочатку кума не впізнала, за отця Варфоломея прийняла.
Среда, 23 января 2013 14:29
написал Дзюба Кристина
Помолимся о здоровьи вашей супруги
Среда, 23 января 2013 01:21
написал Андрей Нестеров
Дякую. Прошу і ваших молитов. Невідомо скільки ще буде Анюта у реанімації. Поки стан стабільний та дуже критичний. Є великий ризик ускладнень. Лікарі кажуть, що при свідомості, розуміє де знаходиться. Говорить, але з великою затримкою і дуже повільно. З їжі - лише рідке. Жувати не може...
Без погіршень... та без покращень.
Вторник, 22 января 2013 23:03
написал Протоиерей Василий Мазур
Колись, Андрію, і я написав:
Я люблю тебе чисто і вірно,
Так, як я лише можу любить,
Найсвітлішу у всесвіті зірку,
Ту, що в серці моєму горить.
Допомоги Божої Вам, Андрію.