| Коли біль і туга серце крають, Лиш молитвою ім'я Його торкнусь — Йде до мене, руки простягає У небесній мантії Ісус. І глибокі Очі, сині-сині, Божі Очі Доброго Христа, Мов маленькій сплаканій дитині, Заспокоять душу аж до дна. І очистять, і, благословлять так просто Божі Очі, повні доброти, Що, здається, станеш вище зростом Від життєвої мирської суєти. Божі Очі завжди сяють миром, У Любові їхній світ зроста. В кожну мить хтось кличе-кличе щиро У небесній мантії Христа. Тільки, як у гордості жорстокій Ступиш раптом на нечистий шлях, Божі Очі зранить біль глибокий, Сльози затремтять у тих Очах... |
Опубликовано в
Философская и религиозная лирика
Последнее от Надежда Кметюк
1 Комментарий
-
Комментировать
Пятница, 20 сентября 2013 14:20
написал Светлана
Необыкновенно проникновенное, светлое стихотворение. Порожает глубинной верой в Господа нашего, Иисуса Христа. Храни Вас, Господи!
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии